Сонет 41. В. Шекспiр

Своїм гріхам даєш ти волю,
Коли у серці нема для мене місця тимчасово.
Гріхи ці імпонують твоїй красі і молодим рокам,
Спокуса біжить слідом за тобою по п’ятам.
Мистецтво ніжності- це привід, щоб тебе хотіли.
Краса - щоб якнайшвидше всі спокуси надоїли.
Коли чоловіка домагаються жінки,
Де сина такого знайти,який без перемоги б зміг піти?
Моєї честі і душі ти не жалів.
За це я юності твоїй шлю свій докір.
В розпусті ти калічив свою душу молоду.
Весь час тобі щоб пробачати де сили я знайду?

Твоя душа дивилась на розпусту і терпіла.
Моя ж душа все пробаччала і боліла.


Рецензии