Сонет 24. В. Шекспiр

Своїм очам портрет твій довіряю:
Я своє серце зроблю полотном.
Я перспективи кращої не бачив і не знаю.
А рамою хай стануть мої груди,душа- орнаментом.
Якщо художника талант хтось хоче зрозуміти,
В його душі майстерню хай нанесе візит.
Проміннями твоіх очей залитий.
Твій істинний портрет в його душі висить.
Моїм очам твої допомагають:
Мої тебе малюють, а твої-  це вікна в мою душу.
В ті вікна сонце заглядає,щоби справжню тебе бачить.
Нехай милується і знає:я перспективу не порушу.

Малюй,  відчула що душа, не тільки те, що око бачить
Тоді читатиму вірша:відчую біль твою і сам заплачу.


Рецензии