Сонет 35. В. Шекспiр

Ти більше над провиною своєю не журись.
 В троянди-колючки,в криниці -мутне дно,
На місяцеві і на сонці -плями,придивись.
Черви солодкий пуп’янок  їдять давно.
Всі роблять помилки, я навіть зараз помиляюсь-
Принижую себе і  виправдовую твої гріхи.
Перед всім світом я за гріх твій вибачаюсь.
Молюсь за тебе. Насправді треба, щоб молився ти.
Доказую, що начебто є сенс в твоїх гріхах,
І замість ката твоїм я буду адвокатом-
Я проти себе сам,як  розказати на словах,
Яка війна в душі,в ній болю забагато.

Я виправдовую тебе, цим самим я грішить допомагаю.
Грабуєш мою душу знов,а я немов сліпий  не помічаю.


Рецензии