Вечір, зіроньки гаснуть
Під твоїм пильним поглядом,
Ти ковтаєш ніченьку Ясну,
Дмухаєш на світ холодом.
Мене зігріває лише камін,
А думки охоплені радістю.
Не кидає в тремтіння від "він",
Але трохи віє твоєй ідеальністю.
І мрії у нас абсолютно різні
Ти надзвичайно великий,
А я ніфіга не залізна.
Наші відносини як каліка.
Я думаю про тепле свято,
А ти про забезпечене майбутнє.
Мене не турбує постіль зім"ята
Тут слово "разом" відсутнє.
Веч р, з роньки гаснуть
© Copyright: Анна Алексеенко, 2012
Свидетельство о публикации №112122109719
Свидетельство о публикации №112122109719
Рецензии
