Сов сть
Так, повірте, про це мені тяжко писати,
Так нікому не хочу тиранити душу!
Але серце моє вже не може мовчати,
Розум твердить – кричати я мушу!
Люди! Совість у нас продається,
Продається безпутно і всюди!
Увесь світ вже над нами сміється,
Що ж ми робимо? Людоньки, люди!
Браття! Совість наша стала товаром,
Святу совість торгують гендляри!
Ми без неї залишимось всі незабаром,
Ми заробимо жорстокої Божої кари!
Совість продається у виконкомах,
В судах, в Верховній Раді і в партіях!
Її продаж скріпляють в золотих хоромах,
В договорах, в законах і в хартіях!
Ні, я не кажу, що совість торгують,
Тільки високі державні інстанції!
Нижчі, ті також совість ґвалтують,
І залучають для цього здирницькі санкції!
Совість продають в дитсадках і в школах,
У прокурорів, в лікарнях, в міліції!
Бог цих торговців - жорстокий Молох,
Ними керують – спокуси, жадоба, амбіції!
Невже, Українці - нам торгувати нічим?
Адже наша Вкраїна – неймовірно багата!
Але нерозумна влада, як поганий вітчим,
Людей підіймає – брата на брата!
В нашій державі багато хліба,
Багато заліза, сала, гусей і корів!
Земля Українська, як масляна скиба,
Вкраїна заможна на трударів!
Чому ж ми не хочемо цим торгувати?
А совість свою перетворили в товар!
Чому ми не хочемо правду шукати?
А кладемо в кишені смердячий навар?
Адже совість можна лише раз продати,
Назад відкупити – вже не можна ніяк!
Не можна і силою совість забрати,
А людина без совісті – це довічний бідняк!
То ж до Вас я волаю дорогі земляки,
Життя повну чашу – пийте до дна!
Дай щастя Вам Боже на довгі роки,
Але пам'ятайте, що совість одна!
Я всіх закликаю Вас - браття мої,
Залізно в руках свою совість тримайте!
Родіться, живіть, творіть долі свої,
Але совість нізащо не продавайте!
3 листопада 2012 року Григорій Трудний
Свидетельство о публикации №112122104789