Заповiт Р. Кiплiнга

Якщо ти вмієш розум зберігати,
Коли навколо всі його втрачають
І в цьому звинувачують тебе.
Якщо собі ти вмієш довіряти,
Коли тобі не довіряють.
Зумій дозволити їм це.
Якщо без втоми вмієш ти чекати
Те, що вже ішні не чекають
Й сприймають повне за пусте.
І лише правдою відповідати
Коли  брехнею обливають  .               
В складному бачити просте                І в серце ненависть не підпускати,
Коли тебе всі зневажають
 Бо з ненависті зло  росте
Й занадто мудрими словами не повчати,
Коли пробачиш їм це все.
Не зраджуй мріям, але не дай тобою володіти.
Думай завжди, та не роби з думок своїх мети.
Падіння і Тріумф зумій зустріти
Однаково, немов вони брати.
Якщо ти стриматися зможеш, коли чуєш,
Що твою правду шахраї перекрутили
І з неї пастку для дурних зробили.
Або побачиш, як зруйнували все,
Чому життя твоє присвячене.
Старе знаряддя  нахились підняти
Й, сутулячись, усе спочатку збудувати.
Не бійсь досягнення всі без остатку
В орлянку, ризикуючи, програти,
Зібратись з силами й почати все спочатку
Й про втрату ані словом не зітхати.
Якщо ти вмієш серце, нерви, жили
Примусити тобі служити,
Якщо вже в них немає сили.
Тримайся, коли тобі нічого не лишили,
Крім ВОЛІ, що дає команду жити!
Якщо ти з натовпом умієш спілкуватись
І людяним побіля королів лишатись.
Щоб ані друг, ні ворог ранити не зміг.
Щоб рахувалися завжди з тобою всі!
Якщо наповниш втрачену хвилину
Секундами дистанції,що  ти пробіг.
Тоді Земля – твоя, і все на ній – твоє,
А значить ти – Людина!
І це ім’я щоб з гідністю зберіг!