Сонет 94. В. Шекспiр

Хто силу має, але на зло не здатний-            
До  нього не чіпляються гріхи.
Штовхає всіх на справи благодатні,
А  сам стоїть, як скеля і до спокус глухий.
Він в спадок має милості небесні
І не дає  розтратити природу,
Він -лорд і він- господар честі,
Бог силу йому дав,як нагороду.
Та  тільки літу свою любов дарують квіти-
Вони живуть недовго і помирають восени.
Зів’ялим ліліям ніхто не буде вже радіти,
Нас більш чарують свіжі бур’яни.

Солодке,якщо пахне злом,стає гірким.
І не смердять так бур’яни,як лілії,що зогнили.               


Рецензии