Десь поділося літо. Стрічки запліта завірюха
у несилу кущів, в оніміння замерзлих дерев.
Богу дякувать, землю засипало снігом по вуха,
і її, як і мене, у шубі мороз не бере.
Лементує нікчемою (хай би сиділа й мовчала)
у свавіллі негоди така екзотична нудьга,
що нехай би їй грець. Я колись її ревно вивчала,
склала іспит із неї, і стала до неї глуха.
Соловьїної пісні не чути, і нікуди діти
оніміння й несилу груднево-народжених нас
на безкраїх просторах, в яких десь поділося літо,
а лишилось чекання різдва й ялинкових прикрас.
Десь под лося л то
© Copyright: Лана Почапская, 2012
Свидетельство о публикации №112121901620
Свидетельство о публикации №112121901620
Рецензии
Да уж, Света )
Это песни мы тут поем такие специальные. Чтоб никого ненароком не прибить )))
Лана Почапская 20.12.2012 19:22 Заявить о нарушении
Это песни мы тут поем такие специальные. Чтоб никого ненароком не прибить )))
Лана Почапская 20.12.2012 19:22 Заявить о нарушении