Доля
Це мій звичайний раціон душі.
Карає Бог, чи сам обрав цю долю?
Думки свої я плавлю у вірші.
У римах моя втіха та відрада,
Вони приходять в радості й журбі ,
Не зломить душу й найпідліша зрада,
Слова стають твердіші в боротьбі.
Дзвінкі слова - то скарб моєї мови.
У спадок їх отримав з тих часів,
Коли князі любили мед і лови,
А Русь іще не знала москалів.
Свидетельство о публикации №112121607155