Осінь приносить втому. Листопад уповільнює пульс.
Холод проймає дико. Так, що аж хочеться крикнути!
Все в тумані. І я в тумані. Попереду себе дивлюсь
і чітко тепер усвідомлюю: я не зможу до цього звикнути.
Пустота не приходить в гості. Відтепер вона тут живе --
в цьому сіро-порожньому місті з псевдо-парками і моcтами.
І не хочеться рухатись далі, а тим більше -- шукати нове.
Дарує щастя один момент: коли МИ перетнулись світами...
18.11.12
в туманi
© Copyright: Мария Болюх, 2012
Свидетельство о публикации №112121500147
Свидетельство о публикации №112121500147
Рецензии
