Роки минають швидко, швидко,
Немов у Горині вода,
Яка тече, хлюпоче дзвінко,
І підмиває берега.
Так і життя летить, мов птиця,
Міняє облік наш і вік,
Вже пересохла та криниця
В якій вода була, як сік.
В селі змінилось покоління,
Нема вже тих смішних бабусь,
З якими я збирав коріння -
Ним лікувався мій дідусь.
Давно підріс садок вишневий,
Який я з батьком посадив,
Та не гуде там хрущ травневий,
Напевно сад мій розлюбив.
А може він помер десь в полі?
В той день коли із-за Дніпра
Донісся крик лихої долі,
Що "Чорна біль" для України принесла,
Не впізнаю я свого краю,
Де я колись ходив малий,
На луг , до лісу, як до раю,
Тепер він став немов чужий,
Я бачу ліс, а він сумний,
Горинь я бачу , брудну річку,
Що сталось з цим в наш час святий?
Чому не зберегли красу ми споконвічну?
Горинь - річка, притока Припяті
Фото автора
Роки минають швидко, швидко...
© Copyright: Олег Якимчук, 2012
Свидетельство о публикации №112121405697
Свидетельство о публикации №112121405697
Рецензии
Болісне відчуття... Сумую разом із Вами, Олег...
Талановито Ви передали свої думки і своє хвилювання за рідну землю.
Будемо сподіватися на краще! Будемо відтворювати нашу Україну та дітей будемо цьому навчати!
Щастя Вам!
З теплом душі,
Туся Соловьёва 06.11.2014 10:21 • Заявить о нарушении
Талановито Ви передали свої думки і своє хвилювання за рідну землю.
Будемо сподіватися на краще! Будемо відтворювати нашу Україну та дітей будемо цьому навчати!
Щастя Вам!
З теплом душі,
Туся Соловьёва 06.11.2014 10:21 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.