***
Холодний вітер по місту блукає.
І так вже близько сотні літ
Історію ніхто не забуває.
Врожай, жовті дерева, сміх дітей,
Це все знайомо нашій школі.
І тут вже побувало тисячи людей,
У кожного свої тут загадкові ролі.
Моя найкраща роль - маленька, не помітна,
Я Осіню для вас хотіла б бути.
Аби наша школа як квітка розквітла,
Аби всіх-всіх пам'ятати.
Свидетельство о публикации №112121307750