Не знаючи броду
Олексію Альонкіну, з яким ми
часто купались в річці Ірпінь
(в чому родила мати) та шуткували
на тему: « як можна рибалити
щуку без вудок»
Не знаючи місцевості та броду
Не лізь, говорять, в каламутну воду,
Та я поліз купатись без трусів.
Зайшов по-груди
Та й поплив на середину,
А погляд чийсь
Уважно точить спину.
Не знав, що в річці
Бракувало карасів.
А хижаків, проте, не бракувало.
Воно ж, потвора, плавало-гуляло
Та й вгледіло «оте, що в мене там».
Гребу руками помаленьку
Та й не підозрюю, дурненький,
Що став приманкою
Я щукам й судакам.
Їх, мабуть, стільки розвелося…
Від болю рву своє волосся
Та кулею на берег ( аж присів )…
Зарубцювались мої рани,
А я вкумекав бездоганно,
Що, нічого купатись без трусів»…
12.08.2010р.
© Copyright: Сергей Кононенко, 2012
Свидетельство о публикации №112121200526
Свидетельство о публикации №112121200526
Рецензии