В ті далекі часи давнини,
Коли ще жили волохаті слони,
Люди збирались в великі общини,
Так утворились сучасні країни.
Старшою в племені жінка була,
Діток ростила, вогонь берегла,
Кращої долі тоді вже шукали,
По всій землі вони кочували.
Сварки та війни за клаптик землі,
Вели племена великі й малі.
Виріши Бог людей розсудити,
Землю між ними всіма поділити.
В призначений час зібралися країни,
Не було серед них лише України.
Землі між ними Господь розділив,
Згодом лише українку зустрів.
Чому ж ти дівчино так запізнилася?
Боже Всевишній тобі я молилася,
І вказав їй творець на той край,
Де сам збирався створити рай.
Найкращі землі у нас і донині,
Степи широкі, ліси, полонини,
Але в спокусі легкої наживи,
Люди молитву уже заглушили...
Казочка про...
© Copyright: Олег Якимчук, 2012
Свидетельство о публикации №112121210232
Свидетельство о публикации №112121210232
Рецензии
І вірш гарний, і легенда цікава, і останнє речення, як головна думка, мудре... Так приємно читати добрі вірші українською про нашу любу Україну)... Щиро дякую, Олег, за це задоволення!
Щастя Вам та наснаги!
З теплом душі,
Туся Соловьёва 01.11.2014 14:58 • Заявить о нарушении
Щастя Вам та наснаги!
З теплом душі,
Туся Соловьёва 01.11.2014 14:58 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.