Спасибi синку, що ти е

Лисняк Лидия
                Як слухаю шелест  беріз,
                Що з вітром, про щось розмовляють.
                Тоді від  не прошених сліз,
                Я голову низько схиляю.
   
                Та ні, це не туга не  біль,
                Це радість до серця всміхнулась.
                Обійняла звідусіль
                Мов  пісня пташина почулась...

                Так серце зраділо  мое,
.                хоч щебіт вже  далі полинув.
                Спасибі синку що ти е,
                Спасибі тобі, любий сину.

                За доброе серце  твое,
                За серце твое, не спокійне.
                Що силу мені ти даеш
                Плече підставляеш надійне.
 
                Тягар моїх літ на плечах,
                Коли ти приходиш  скидаю.
                А радощів сльози в очах,
                Від тебе, мій синку ховаю...


© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112121006796
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Лисняк Лидия
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Лисняк Лидия