Так подобається просто вмикати улюблену пісню,
і у затишку думок згадувати про тебе.
Напевно, як закохана дурепа, у годину пізню,
відчути в грудях сильне і слабе.
Слабе - скоріше всього це кілометри,
а сильне? Сильне- це ,певно, любов.
Також подобається дивитися у вікно,
бачити там схожих дітей, і ту дівчинку
зовсім маленьку, пам'ятаєш її? Влітку. Давно.
Ми залишили одне-одному сердець частинку.
Як на прощання цілувала тебе у гарячі щоки,
і як ти тримала мене за руку до останнього,
як проводжала поглядом потяг,а після повільні кроки...
І краплі з очей під пісню,
від пізнього часу, до раннього...
Як любили спускатися на наше місце, під мостом,
або як тікали від охоронця супермаркету, за набридливе.
Дякую за ті чудові миті, вони нас ,дійсно, змінили...
***
© Copyright: Александра Твен, 2012
Свидетельство о публикации №112120910601
Свидетельство о публикации №112120910601
Рецензии