Велич нашого Дніпра,
Непохитні берега.
Задивляюсь вдалечінь,
Стогін чую поколінь.
Непідкорена земля,
Та родючі в ній поля.
Краєвид, аж серце мліє,
За Вкраїну пламеніє.
За народ болить душа,
Є у кожного вона.
Ні на що не нарікаю,
Але душу розриває...
Як навчитися так жити,
Щоби зло в ній не чинити?
Як достукатись в серця,
Що? Немає в них творця...
Схаменіться люди милі!
Душі наші наче хвилі.
Бережімо Бога в душах,
Не у розкошах та грошах.
Не зростатиме пирій,
Кожен це собі намрій.
І живи як вчить Господь,
Я благаю, не нашкодь!
За народ болить душа
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112120808407
Свидетельство о публикации №112120808407
Рецензии