Перший промiнь
І в травах росами барвистими розлився,
Він заглянув в вікно, - привіт! – сказав мені,
І в квітах з денним світлом розчинився!
На крилах своїх ранок він приніс,
І в річку сонну для бадьористі пірнув,
А потім, щоб просохнути в деревах він завис,
І землю теплим паром обгорнув!
З пташиним співом злився водночас,
Й коли на небо сонце вийшло урочисто,
Й тоді не зник, і не пропав, не згас,
А в білих хмарах заблукав на небі чистом.
Свидетельство о публикации №112120810982