Десь на перетині століть,
Поміж нетривких чекань,
Десь промайнула мить,
Що більш не буде цих тривань.
Твої листи без подиху троянди
І я не можу потримати їх в руках,
Але нехай…я знаю чого вони варті,
Бо йду у ніч із посмішкою на вустах.
Але мені замало цих примар,
Короткочасних зустрічей в безодні.
Вже забагато таких мар.
Мої ж бажання в край природні.
Ти прораховуєш, а я чекаю.
Без сумніву ввіряюсь часу я.
І в млявості десь правду я шукаю,
А це лише ведіння, відчуття.
Навряд в собі я відшукаю правди,
Бо скоро прийде день, коли
Листа із подихом троянди
Надішлю я та не тобі….
Тво листи
© Copyright: Даша Кашперская, 2012
Свидетельство о публикации №112120507414
Свидетельство о публикации №112120507414
Рецензии