* * *
Весна причепурить городи,
в зелене вдягнеться лісок,
сумною щедрістю негоди
дощі напоюють бузок.
Вони ще питимуть добряче
важкий небесний трунок вин,
але скажи, навіщо, мряче,
ти сіла поруч на спочин?
Чи мимоволі, чи навмисне,
немов дитина у кутку
дощу розгублене намисто
збирає вечір у садку.
І час, вдивляючись у очі,
звільнитись мріє від сльоти,
щоб зоряним начинням ночі
ізнову вибухнуть в світи.
Весна причепурить городи...
© Copyright: Алексей Бинкевич, 2012
Свидетельство о публикации №112120307849
Свидетельство о публикации №112120307849
Рецензии