То що це таке

...Ти вже не є відображенням моїх мрій. Твого життя в мені вже не існує. Згасло полум`я розчиненої любові до тебе...
...Твої вуста, що інколи ще цілують мене, лишаються фізичними...Всевишнім створене ,,ми,, є спотвореним...Кохання, запліснявілим чаєм, льється безсмаком та буденністю...

...Хто в тім винен?...

...Те ,,ми,, , що існувало в просторі вселенської любові, стало гидким співіснуванням ,,тебе,, і ,,мене,,...,,Ми,, ніби нікуди і не поділися, лише нас не стало там - в небі... Є лише на землі...

...Ще поки є...

...Твої дотики до мене, це лише дотики до моєї шкіри...Ти любиш мене як звір...Береш мене, немов щось певне, але неіснуюче тут, без моєї віддачі в енергії всесвіту...Вуста твої шепочуть ,,хочу,, та ,, люблю,,...

... Але кого саме зараз??!!!...

...Свої фантазії, когось із мрій?...Можливо ту безлику істоту, що приходить до тебе ві сні?...Чи може людино-звіра, що ховається в кожному?...

...Чому не відчуваєш мене, чому не плекаєш на віттях любові?...навіть не бажаєш почути...В чім винна я?...Хіба в тому, що по життю лицар, воїн, своє щастя виборюю у звіра ,,Часу,,...???...

...То що тепер?...

...Ти Мандрівник а я Воїн, що зустрілись колись на сходженні світів...Єдина примха миті нас поєднала...Чи ти вже забув куди йшов?...Навіщо все це?... 

...Шаткую мечем...Він бачив скільки перемог у славі віків - тепер на стіл готує?...Подаю на щиті, що був захисником від зневір~я!!!...
...А ти - той хто ходив крізь світи, що тепер?...Кульгавим став від.........???....чого саме?...несподіванки сьогодення...Його сутності...!!!...

...Про що ти мрієш?...
...Про незвіданні світи?...Про те де ти ще не був?...А мріяв ти колись про кохання всепоглинаюче...Божественне...Що дасть продовження роду...Так сталося як мріяв...

...І що тепер?...Та що мені робити?...


...Розчарована та самотня сиджу біля тебе, дивлюся в похмуре небо, крізь мляве скло, та вбираю в себе попіл згаслого кохання...



**...не варто жити так, щоб це сталося...**


...( перевод на русский в рецензии)...