Чом ти тремтиш мiй нiжний янгол
як лист осiннiй у негоду
стискаєш сильно мов лещата
не вiдпускаєш мою руку
в твоїх очах я бачив небо
а зараз докір й бринять сльози
ти ж не мовчи-вбиває тиша
стискає серце й краде подих
а ти мовчиш,вуста благають
в очах надія,ловиш погляд
пробач і відпусти благаю
не починай розмову знову
я ж не забув все пам'ятаю
шепіт,зітхання,місяць,зорі
та зникло,знітилось кохання
а на брехні-я так не зможу
то ж прощавай,не плач,ти ж знаєш
тяжінь планет більше не має
нам не судилось на землі
то може стрінемось у Раю.
Прощавай мiй янгол
© Copyright: Олександер, 2012
Свидетельство о публикации №112120311219
Свидетельство о публикации №112120311219
Рецензии