Апостол духу - наш Сковорода,
Навчитель і глашатай мандрівничий.
Його поради - то жива вода,
Бо мудрість і лікує нас, і кличе.
Не плоть, а дух безсмертя засіва.
В невидимому сила незбагненна,
Що рухає, кермує усіма
І нощно, й денно.
Не тішся тлінним - в серці правди суть.
Не лестись до убогих і до можних.
Любов прониклу лише ті несуть,
Хто з словом Божим.
У любій праці пізнаєш добро,
У ній одній знаходиш радість будня.
У "сродності" оцій живе тепло,
Веде і будить.
Читай і пізнавай Сковороду,
Навчайся в українського Сократа.
Бо геній він у нашому роду,
А геніїв од світла небагато...
2.ХІІ.2012
Сковорода
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2012
Свидетельство о публикации №112120205184
Свидетельство о публикации №112120205184
Рецензии
Очень проникновенное стихотворение. И, что ни строчка, то афоризм !
ГЛУБИННЫЙ СВЕТЕЛ СМЫСЛ,
И ПОКОРЯЕТ МЫСЛЬ
О ТОМ. ЧТО ТРУД ЛЮБИМЫЙ -
ИСТОК ДУШИ ГОЛЬФСТРИМА! Спасибо, Вячеслав Евгеньевич, за мудрость теплоты и
теплоту мудрости !
Любовь Иващенко-Сизых 08.12.2014 04:11 • Заявить о нарушении
ГЛУБИННЫЙ СВЕТЕЛ СМЫСЛ,
И ПОКОРЯЕТ МЫСЛЬ
О ТОМ. ЧТО ТРУД ЛЮБИМЫЙ -
ИСТОК ДУШИ ГОЛЬФСТРИМА! Спасибо, Вячеслав Евгеньевич, за мудрость теплоты и
теплоту мудрости !
Любовь Иващенко-Сизых 08.12.2014 04:11 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.