Мені не вистачає вас в усьому.
В усьому що є і чого не було
З кожною втратою я гублю крихту своєї душі,
свого сакрального тіла.
А замість нього вставляю шматок профнастіла.
Страшно. Та з кожним раз все менше болить.
Хіба я мудрішаю? Ні, просто черствну.
І знову холодно. І знову пусто.
А тепер ще й без вас.
З острахом питаю себе:
Що ж за життя залишиться від моєї душі?
Чи щось залишиться від моєї душі..
***
© Copyright: Соломия Зоринская, 2012
Свидетельство о публикации №112120109536
Свидетельство о публикации №112120109536
Рецензии
