мені чекати та чи треба?
чекати тебе треба?
звертаєш в небо очі свої
минає все
мені не треба чиїх грошей,
нема потреби у словах;
нащо мені весни зоряні ночі,
коли нема твого дихання поруч
полиш пустії сумні вікна:
їм до віків чекать людей,
мені дивитись вам услід
та виглядати перший сніг
ще день,мина вже листопад,
той найнайдовший листків пад,
де мрії падають каскадом
стель,підлог та чашок чаю
десь там загубляться в стежках
струмочки наших сподівань,
мені блукати серед тиші
самотніх мрій,що не злетіли
у небо зміями бажань,
стримить до неба
кожна з них,
до неба кожна лине.
мені чекати та чи треба?
чекати тебе треба?
урешті-решт дивитись вслід
та виглядати перший сніг.
to М.
чека й ти
© Copyright: Жан-Батист Гренуй, 2012
Свидетельство о публикации №112113001250
Свидетельство о публикации №112113001250
Рецензии