Забуття
яку люди забули?
Забули батька й матір,мов
завжди чужими були.
Хто скаже,де живе краса,
яку повік шукати?
Покинули нас небеса,
бо плачуть батько й мати.
Хто зна,де сонце спочива?
У чім батьків провина?
В татових снах сонце співа
вустами його сина.
Скажіть,де доньки дзвінкий сміх
лунає ще для мами?
У мріях,у морях утіх,
але не тут,не з нами.
А хто чув немовляти крик,
що під вікном лежало,
тікати той від нього звик:
маля розкрило жало.
Зі сном лиш маминих очей,
коли земля зігріє тата,
тоді й пізнаєм суть речей,
почуєм голос правди.
Свидетельство о публикации №112112908619
Пастухи жарят шаурму, вдали от своего стада.
Едем дальше, Лубянка справа,
Бабки продают отраву, банкуют ромалом не слабым.
Бигден 29.11.2012 18:57 Заявить о нарушении