Я раніш ніколи б не подумав,
Що побачу небо у людських очах
Ту блакить, і зорі, і бездонність,
І мандрівки по невіданних світах...
Соне, що бринить яскаво,
Місяць, що освітить шлях,
Все це поруч біля мене,
Все це є в твоїх очах
І нікому б точно не повірив,
Що існує небо на Землі,
Що воно десь біля мене,
Що воно живе в тобі.
Та тепер я сам побачив,
Що воно живе в літах
І воно живе для мене...
Небо... у твоїх очах.
Небо у твоих очах
© Copyright: Станислав Обуховский, 2012
Свидетельство о публикации №112112907891
Свидетельство о публикации №112112907891
Рецензии