Я приходив до тебе вночі по забутих стежках
І ходив по-під вікнами, чув твої сни;
Я тебе змалював з всіх картин, прочитав у книжках,
Я приходив до тебе з весни до весни.
Я приходив і бачив твоє лише сонне вікно
І дивився, як грається вітер в твоєму волоссі;
Я здійсняв би бажання твої, але ж ти все одно
Не дізнаєшся, скільки у мене їх ще не збулося!
Я приходив і кликав тебе, ледве чутно, щоб ти
Крізь всі сни кольорові почула закоханий голос
І чекав, і бажав, що ти скажеш "прийди",
Якщо навіть ти скажеш це слово не вголос.
Я приходив і раптом забулись всі разом слова,
Ті, що сказані були не тим, і даремно, я знаю...
Я приходив, ти знаєш, приходив, але ж ти сама
Все казала крізь сон "Не приходь, бо я вже не чекаю..."
я приходив до тебе
© Copyright: Алина Дудко, 2012
Свидетельство о публикации №112112906775
Свидетельство о публикации №112112906775
Рецензии