СУЗІР’Я
Чепіга, Борона, Волосожар,
Віз, Косарі... Іду Чумацьким Шляхом.
Не скорений ні турком, ані ляхом,
вдивляюсь в небо десь біля Санжар.
Воно тремтить, як від багаття жар,
і дихає, й дзвенить (неначе цвяхом
проколупали вечорову бляху,
щоб потай видивлятись на ліхтар).
Закоханий, мабуть, колись назвав
так поетично наші всі сузір’я!
Навіщо би напружував свій зір я,
коли б мене так Bсесвіт не гукав?
Та на землі у мене досить справ.
Подихати виходжу на подвір’я.
Бог зорі смика, наче баба пір’я...
Чепіга, Борона, Волосожар...
Сузiр я
© Copyright: Алексей Бинкевич, 2012
Свидетельство о публикации №112112802365
Свидетельство о публикации №112112802365
Рецензии