...там, де довіра - як місток до віри,
там, де не треба масок, латок, лат,
лаштунків, обладунків, недомовок,
де «так» - це «так», а «ні» - сумні вогні
на полустанку втраченої долі...
там білий дім, там глиняна долівка,
поволі сум бере пастушу сумку,
бреде по травах і пастушить сон;
вікно відкрите – сад у нього дише,
ряба корівка тоне у туманах,
не вийти, ні зайти у ті краї,
де білий цвіт, та ще біліші груди,
де білий світ такий іще зелений,
де місяця окраєць розкришився,
як бублик у долоні малюка…
така дотульна безпритульна ніч,
така роса, що льолю хоч викручуй,
такий гіркий полин, що ти вже сивий,
такі солодкі вишні, що любов.
де бiлий свiт такий iще зелений
© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №112112605698
Свидетельство о публикации №112112605698
Рецензии
Дуже гарний вірш! Чудовий звукопис, прекрасні образи.
Валео Лученко 05.05.2014 00:06 • Заявить о нарушении
Валео Лученко 05.05.2014 00:06 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.