Діана Арбєніна
Дарувала троянди, котрі пахли полином,
На слова моїх текстів шепотіла пісні.
Десь щезала раптово, щоб з’явитися знову.
І не дихала мовчки в мобілку мені.
Ми кохались в автівках у байдужих таксистів,
На нічних автострадах замітали сліди.
Смакували холодним, нерозбавленим віскі,
Соромливо торкались рука до руки.
А як літо минуло, ми простились з тобою
Але знали, що крові однієї ми є.
В рисах вилиць монгольських, у пошарпаних джинсах,
Залишилось на згадку кохання моє.
Дарувала троянди
© Copyright: Константин Гай, 2012
Свидетельство о публикации №112112500471
Свидетельство о публикации №112112500471
Рецензии
