Грудень

Грудень

Виткав грудень довгі ночі,
Шкутильгає по грудках. 
Вітер в полі снігом строчить, 
Мерзне сало на ставках.

Сад прикрасився в перлини,
Позгиналися  гілки,
Порум'яніла калина,
Вбралась  чепурно в вінки.

У гаю підхмарну гору
Накрутив коловорот,
Буран виє, як потвора,
До небес роззявив рот.

Розлітались білі мухи,
Лізуть в очі, в вуха, в ніс,
А тріскун в заметах слухав,
 Як дзвенить казковий ліс.

Прояснилося під вечір,
Місяць землю посріблив,
А в селі топились печі,
Валив дим із коминів.

Все частіше йде на згадку:
Гріюсь я на черені,
Добра мама кажуть казку -
Шкварчать дрова на вогні…


Рецензии