Чомусь не пишуться вірші,
Не знаю я у чому справа,
Невже скінчилася забава,
Що немов ладан для душі?
І не складаються рядки
У русло , що не має краю,
Чому це так, уяв не маю,
Чому не сталось навпаки?
Невже вогонь душі погас
І сивий попіл лиш жевріє
Та ладанкою серце тліє,
І в безвідь відлетів Пегас?
Чомусь не пишуться вiршi
© Copyright: Валентина Андрущенко Франчук, 2012
Свидетельство о публикации №112112100117
Свидетельство о публикации №112112100117
Рецензии
Гарний вірш. Сподобався...
Якщо слова ідуть від серця,
коли воно болить і плаче,
тоді і вірш душі торкнеться
поспівчуває їй неначе...
Щасти Вам!
Николай Козакевич 23.12.2012 00:15 • Заявить о нарушении
Якщо слова ідуть від серця,
коли воно болить і плаче,
тоді і вірш душі торкнеться
поспівчуває їй неначе...
Щасти Вам!
Николай Козакевич 23.12.2012 00:15 • Заявить о нарушении