почерком,начерком пишу,
дири латаю словами,
голка проколює тишу,
шви накладає рядками.
темрява стулює очі,
сни знов заманює в гості,
так просиджу ще з півночі,
й руки поріжу у млості.
рани загоять куплети,
розум вкладе мене спати,
зникнуть думак силуети,
будуть на ранок чекати.
***
© Copyright: Мария Талалай, 2012
Свидетельство о публикации №112111904180
Свидетельство о публикации №112111904180
Рецензии