Спалили б все скоріш до біса.
Спалить до пороху.
До тла.
Тут димова стоїть завіса,
що приховати не змогла:
Мої думки.
Твої бажання.
Повію-долю.
Нашу спальню.
І весь шалений той екстаз,
Що захопив всесвітній розум,
Що душі всіх опанував.
Змінив.
Спотворив.
Обезкровив.
Безповоротно сплюндрував.
Тепер це крах...
І я блукаю манівцями
По вулицях своїх ідей.
Безкрилий птах.
Не маю тями у всесвіті
чужих тіней.
Спалити б все скоріш до біса...
Спалить до пороху до тла.
Хай зникне димова завіса.
Хай зникне все.
Лиш пустота...
спалити б все...
© Copyright: Соломия Зоринская, 2012
Свидетельство о публикации №112111808691
Свидетельство о публикации №112111808691
Рецензии
