Давно не грали в хованки з тобою.
Давно не забували ми про час.
Адже життя тече не тою вже рікою.
Адже життя без поспіху вже забува про "НАС".
Я все частіше одягаю кеди.
Підбори тихо у кутку стоять.
І навіть не турбує мене, де ти.
Я просто вже боюсь тебе кохать.
Твій погляд трохи ще хапа за серце.
І запах твій дедалі гірше пам*ятаю я.
Та наче струмом б*є у те забите місце.
Ти цілував - не оберталася Земля.
Болючіше, ніж нині вже не буде.
Я звикла кременем тобі протистоять.
Заради тебе зникну з-від-усюди.
Коли так сильно заборенено все відчувать.
Пробач! не можу виконать обідцянки свої.
Пробач! не можу бути завжди поруч.
Але я буду поруч увісні.
А якщо треба, просто озернись ліворуч.
Складно
© Copyright: Анна Гонта, 2012
Свидетельство о публикации №112111811242
Свидетельство о публикации №112111811242
Рецензии