Новий килим на підлозі,
Гарно вбрана хата.
Може пощастить небозі-
Зайде хтось на св’ята...
І кого так виглядае,
Вона у віконце?
Довго щось Петра не мае,
А вже сіло сонце.
Св’ято гарне, та що з того,
Як Петра не мае.
Тай не буде вже нікого,
Лиш дарма чекаю...
Раптом стукнуло у двері,
Встала,відчинила.
-В гості можна на вечерю-
Вона й зупинилась.
Тай застигла на порозі,
Чи то сон, чи казка.
Як ти довго був в дорозі,
Та заходь будь ласка..
Як для щастя треба мало,
Іноді хоч слово
Тільки серце щоб заграло,
Повірило знову...
В гостi на вечерю
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112111504120
Свидетельство о публикации №112111504120
Рецензии