до кімнати опівночі входить Ніхто,
прямує до ліжка, вкладається збоку,
пропонує з ним подивитись кіно,
переконує в тому, що світ не жорстокий.
десь о першій Ніхто обіймає за плечі,
жартує про весну й благає заснути,
уві сні зі мною рахує овечок,
розбавляє із радістю сіру отруту.
цей Ніхто розуміє все зовсім без слів,
без шаблонів та масок, між нами лиш щирість.
там, де інший давно б вже від тиші зітлів,
ми ж квітуємо з того, що зрання зустрілись.
мій пане Ніхто, навідуйсь частіше!
я чекатиму рано, в обід та вночі.
обіймай мої очі влітку міцніше
і не думай, що скажуть дурні глядачі!
Нiхто
© Copyright: Настя Гордовая, 2012
Свидетельство о публикации №112111511001
Свидетельство о публикации №112111511001
Рецензии