Слово

Розчиняється ніч у неквапному сходженні
                ранку,
темні кетяги хмар волохатяться димом вгорі,
пустотливі вітри розгулялися у забаганках,
падолист розкидають асфальтами сонних
                дворів.
В’яне тиша нічна, прокидається гомін
                ранковий,
горобців невгамовних зринає перезва лунка,
і кудись у світи відлітає сполохане СЛОВО,
залишає мені невловиме відлуння рядка…

 


Рецензии
Дуже гарно! Відлунюється в серці.

Олег Завадский   13.12.2012 14:34     Заявить о нарушении
Дякую, Олеже, щасти!

Инна Приходько   19.12.2012 13:39   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.