I тiльки сни, ще тiшать восени...
І що відходить - римами приходить,
І білий світ до самої весни,
Мов білі ненаписані листи,
Поезії що лине нам від Бога,
А крізь сніги ті тягнеться дорога
В той тихий дім, що світиться в ночі,
І крім любові там нема нікого,
Що нас спасає, сіє світлі сни,
І гасить безнадію восени...
Свидетельство о публикации №112111404799