Життя прожити – не поле перейти,
Його нести в своїх долонях,
Від молодості-юності, прекрасної весни,
Нести його до сивини на скронях.
Життя прожити – нести любов свою,
Нести тобі й усьому світу,
І вірити у щастя і красу -
Вони одні у розмаїтті цвіту.
Життя прожити – тебе кохати, милий мій,
Любити наші зорі,
І сніг той білий-білий твій,
Що падає поволі.
Життя прожити не поле перейти
© Copyright: София Кумуржи, 2012
Свидетельство о публикации №112111203817
Свидетельство о публикации №112111203817
Рецензии