У мене немає жодної фотокартки з тобою.
Ти маєш кохану. А я навіть жодної близької людини.
Неподаровані квіти вже стали гербарієм
Десь поміж сторінок книги з твоєї бібліотеки
Рея Бредбері чи українського постмодернізму.
Ти наснився мені у вересні,
Коли я захоплювалася мелодрамами й перестала плакати.
А потім почала знову.
Розуміння того, що від тебе не подітися
Ні під теплою ковдрою в ліжку,
Ні в шухлядці, де повно прикрас.
Від’їжджаю у нове помешкання.
У місто, де забагато можливостей.
Я, звичайно, найперше, впущу у кімнату кота.
На щастя.
А потім дізнаюся, що ти живеш поряд.
Мені від тебе ніколи не втекти.
Вибач! Не йди!
Не йди
© Copyright: Кактус Колючий, 2012
Свидетельство о публикации №112111201520
Свидетельство о публикации №112111201520
Рецензии
