Психiчно хворе поколiння

Додолу падає наш хрест,
Довіра, віра і прощення,
Лиш дурість, що з'їдає біль
Між правдою по колу ходить.

Лишає в душах бруд і пил,
Лахміття тягне за собою,
Я вже схиляюся до тих,
Які душею у безодні.

Рахують кожен день часи,
Коли обрушиться нещастя,
Переламають все що є,
Сміються в мене за спиною.

А на грудях, як кайдани,
Видніються глибокі рани,
Не відступити в бік ніяк,
Бо далі там холодна яма.

В якій збирається народ,
І серце моє бідне плаче,
Коли на голову впаде,
Широкий хрест невдачі.


Рецензии
Чому б заголовки не винести на сторінку, так зручніше для читача.
З повагою

Михаил Бордонос   16.11.2012 13:31     Заявить о нарушении
А що читачі тільки заголовки читають?

Бондаренко Михаил   18.11.2012 01:53   Заявить о нарушении