Мене аж виламує від браку твоєї присутности.
Стіни - не Лиса гора, щоб на них вилазити,
але я би змогла взяти себе у руки і віднести...
Знати б лише куди, щоб спокій одразу…
Ти стискаєш мене до розмірів звичайної жінки.
Пріоритети зміш(щ)уються, ніби кості у склянці.
Оновлюю одяг, набуваю запахів…
Місію здійснено, бонде, просто поглянь:
ці тижні стікають водою в іржаву ванну,
це серце плавиться, ніби розжарена сталь,
під вії заходить чуттєве й виходить раціо,
infante terrible втрачає своє fatale.
Famme Terrible
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2012
Свидетельство о публикации №112111108664
Свидетельство о публикации №112111108664
Рецензии
Прекрасний вірш! Такий чуттєвий, сповнений трагізму і яскравості!
Инна Орлецкая 25.07.2013 02:22 • Заявить о нарушении
Инна Орлецкая 25.07.2013 02:22 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.