Ти малюєш ескіз - та не вистачить полотна
Щоб згадати усе,чого тобі бракувало.
За весь час набралася розуму я сповна
Та чи саме його мені зовсім було замало ?
Я з надією в краще дивлюсь у своє вікно,
Та надія не хоче у вікна мої заглядати.
Ти так гордо говориш усім, що тобі все одно,
А сама уже тиждень не можеш спокійно спати.
Зранку-кава. Увечері – друзі та трохи вина.
Дуже тихо, неначе доля тобі щось готує.
Може й вистачить сили прожити без твого тепла.
Розірвеш полотно ти,згадавши : кохання бракує.
эскиз
© Copyright: Ксения Чеканова, 2012
Свидетельство о публикации №112111107222
Свидетельство о публикации №112111107222
Рецензии