Тебе, Ємільчине моє,
Мені ніколи не забути!
Душею чую щось своє,
Всі ріднії мені тут люди!
Річенька Уборть десь біжить,
Ліси вкружки чарують погляд.
Тут дав Господь можливість жить,
Навчатись, підростать в любові!
Де рясно яблуні цвітуть
І липи пахотять духмяно,
Де починалась долі путь,
Де народила мене мама.
Де любий висипаний двір,
Хатина тепла, серцю мила,
Садочок, повен деревин,
Де мама з татом нас ростили.
О, як же хочу я туди,
Хоча б на хвильку заглянути!
Тебе, Ємільчине моє,
Мені ніколи не забути!,
Тебе Eмiльчине мое...
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112110901351
Свидетельство о публикации №112110901351
Рецензии