Важко хворим присвячую
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Леся Українка
Так швидко минають дні…
Нічого із цим не вдієш…
«Вже близько й моя межа»,-
Не віриш, але розумієш.
Останнє осіннє тепло
Свій настрій осінній дарує.
Здається, тебе вже нема,
А кров ще у серці вирує…
Осінній ласкавий промінчик
ТОБІ лиш тепло віддає.
Щоб там не було -ти видужуй,
Життя переможе твоє!
Хай осінь сумує, а згодом -
Із снігом нагряне зима…
Весна все ж прийде, завирує.
Хвороба відступить. Сама.
09.11.12
( з латині ) - сподіваюсь на диво
Contra spem spero
© Copyright: Лариса Рындова, 2012
Свидетельство о публикации №112110910371
Свидетельство о публикации №112110910371
Рецензии
