Під холодним дощем руда осінь втікала по сходинках,
Усе вище до хмар, до безжально-холодних краплин.
Завивали вітри, наче півчий у церкві на поминках,
А ми пили удвох гірку чашу, неначе полин.
Почуття, мов листочки, зіщулились сірі від холоду,
Від образи і болю скрутилася квітка в руці.
І тремтіла самотність сирітка нещасна... ой, холодно!..
Замерзала на вітрі прозора сльоза на щоці.
В моїм серці лиш біль... ні від кого чекати нам помочі...
Мокрий слід твоїх ніг... та байдуже... до тебе не йду.
Тільки вишні в саду все бродили сновидами поночі.
Ти мене не чекай... не прийду... не прийду... не прийду...
Пiд холодним дощем
© Copyright: Вера Кухарук, 2012
Свидетельство о публикации №112110910070
Свидетельство о публикации №112110910070
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.