Незалежн сть
Я ніколи ще так не писав,
Твір мій зовсім на вірша не схожий!
Я від холоду так ще не мерз,
В ніч бурхливу і в день непогожий!
Так багато що – треба сказати
І на радощах плакати треба,
Але сліз чомусь обмаль,пробачте -
І в бажаннях одна непотреба!
День сьогодні в країні знаменний
І слова йдуть на думку належні!
Але душу шматуюсь на частки -
Почуття, мов кінці протилежні!
Вісімнадцять вже років минуло -
Незалежності мого народу!
Але чим нам пишатись, не знаю?!
Чим хвалитись хохляцькому роду?!
Незалежні ми стали і вільні,
Від сусідів і братніх народів,
А чи краще нам стало від того,
Що їмо ми не з наших городів?!
Хіба краще братам моїм,сестрам,
Що в папері записана воля?!
А в країні, як сіра вовчиця –
Править бал проклятуща недоля!
Мені скажуть мої слухачі –
Що ти стогнеш і хочеш чого?!
А я голосно крикну, як зможу –
Люди! Доброго прагну всього!
Незалежності хочу від болю,
Від неправди, страху і зла,
Від лукавих,дурних і підступних –
Душогубів та їх ремесла!
Я не хочу бути залежним,
Від хабарників та запроданців,
Від злодіїв та пустозвонів,
Паразитів та інших поганців!
Досить браття – багато їм честі,
Я бажаю їх зовсім не знати!
Я бажаю рідній Вкраїні –
Їх без жалю, як гниль корчувати!
А тоді вже на чистому полі,
Правду сіяти, щастя і віру!
І дай Боже нам справжньої волі,
Дай добра нам, любові і миру!
Григорій Трудний 2008 рік.
Свидетельство о публикации №112110804669