Спокiй

Дерев богині — золотаві
Дріади —
                топлять голоси
В морозно-синявій отаві,
Спливають снами за ліси.

І прибуває день поволі,
А з ним усе-таки й страхи...
Та, наче дітки ясночолі,
Прощенно дивляться гріхи.

І вересневі тихі верби,
І мріння трепетних осик,
І жаль розлук в прозорім небі —
Ніщо не зірветься на крик.

Хіба ж оманливі ці світлі
Надії наші молоді?
...І лиш боривітер на вітрі
Стоїть —
                як щука у воді...


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →